собкати

со́бкати

-аю, -аєш, недок.

1》 Вигукувати "соб", повертаючи волів або коней ліворуч.

2》 ким, перен., розм. Те саме, що помикати 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. собкати — со́бкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. собкати — СО́БКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Вигукувати “соб”, повертаючи волів або коней ліворуч. Хто [з чумаків] на воликів собкав, хто покрикував на двох верблюдів та сумну віслючку, що плентала за валкою (О. Ільченко). 2. ким, перен., розм. Те саме, що помика́ти... Словник української мови у 20 томах
  3. собкати — СО́БКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Вигукувати «соб», повертаючи волів або коней ліворуч. Хто [з чумаків] на воликів собкав, хто покрикував на двох верблюдів та сумну віслючку, що плентала за валкою (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 25). 2. ким, перен., розм. Словник української мови в 11 томах
  4. собкати — Со́бкати, -каю, -єш гл. 1) Кричать «соб!». погонять налѣво (воловъ). 2) Помыкать. Він нами собкав, як волами, та й служили! Харьк. г. Словник української мови Грінченка
  5. собкати — див. веліти Словник синонімів Вусика
  6. собкати — ПОМИКА́ТИ (деспотично, свавільно поводитися з ким-небудь), ПОПИХА́ТИ, СО́БКАТИ розм. І челяді нема дома, Й худоби немає, А наймичка задрипана, Та й та помикає Старим паном... (Т. Шевченко); Князівська влада в Галичі була неміцною. Словник синонімів української мови