совик
I сов`ик-а, ч.
У північних народів – верхній одяг з капюшоном, вигот. з оленячих шкур хутром назовні.
II с`овик-а, ч., розм.
Те саме, що совок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- совик — СО́ВИК, а, ч., розм. Те саме, що сово́к¹. Марія схопила мішок, почепила на ящик і совиком насипа́ла борошно в нього (А. Головко). СОВИ́К, а́, ч. У північних народів – верхній одяг з капюшоном, вигот. з оленячих шкур хутром назовні. Словник української мови у 20 томах
- совик — СО́ВИК, а, ч., розм. Те саме, що сово́к. Марія схопила мішок, почепила на ящик і совиком насипа́ла борошно в нього (Головко, II, 1957, 39). СОВИ́К, а́, ч. У північних народів — верхній одяг з капюшоном, вигот. з оленячих шкур хутром назовні. Словник української мови в 11 томах