совик

I сов`ик-а, ч.

У північних народів – верхній одяг з капюшоном, вигот. з оленячих шкур хутром назовні.

II с`овик-а, ч., розм.

Те саме, що совок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. совик — СО́ВИК, а, ч., розм. Те саме, що сово́к¹. Марія схопила мішок, почепила на ящик і совиком насипа́ла борошно в нього (А. Головко). СОВИ́К, а́, ч. У північних народів – верхній одяг з капюшоном, вигот. з оленячих шкур хутром назовні. Словник української мови у 20 томах
  2. совик — СО́ВИК, а, ч., розм. Те саме, що сово́к. Марія схопила мішок, почепила на ящик і совиком насипа́ла борошно в нього (Головко, II, 1957, 39). СОВИ́К, а́, ч. У північних народів — верхній одяг з капюшоном, вигот. з оленячих шкур хутром назовні. Словник української мови в 11 томах