сона
сона́
-и, ж.
Китайський духовий язичковий музичний інструмент з конічним стволом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сона — = со на = хайді = лаба китайський духовий язичковий інструмент з конічним стволом, 8 ігровими отворами та конічним розтрубом. Різновиди... Словник-довідник музичних термінів
- сона — сона́ китайський духовий інструмент, один з попередників гобоя. Словник іншомовних слів Мельничука
- Сона — Р. у Франції, найдовша (права) притока Рони; довж. 482 км; гол. притока Ду; становить частину водного шляху Райн-Рона; у гирлі — м. Ліон. Універсальний словник-енциклопедія