сона
= со на
= хайді
= лаба
китайський духовий язичковий інструмент з конічним стволом, 8 ігровими отворами та конічним розтрубом. Різновиди С. — велика (дасона) і мала (сяосона) застосовуються у ритуальних весільних та похоронних обрядах, а також в народних ансамблях і оркестрах як сольний та супроводжуючий інструмент.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сона — -и, ж. Китайський духовий язичковий музичний інструмент з конічним стволом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сона — сона́ китайський духовий інструмент, один з попередників гобоя. Словник іншомовних слів Мельничука
- Сона — Р. у Франції, найдовша (права) притока Рони; довж. 482 км; гол. притока Ду; становить частину водного шляху Райн-Рона; у гирлі — м. Ліон. Універсальний словник-енциклопедія