сонливо
сонли́во
Присл. до сонливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сонливо — сонли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- сонливо — СОНЛИ́ВО. Присл. до сонли́вий. Десь далеко на околиці містечка сонливо цявкали перед сніданням собаки (П. Панч); Дивититися сонливо; * Образно. Сонливо річечка плове (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- сонливо — СОНЛИ́ВО. Присл. до сонли́вий. Десь далеко на околиці містечка сонливо цявкали перед сніданням собаки (Панч, II, 1956, 62); *Образно. Сонливо річечка плове (Фр., XI, 1952, 179). Словник української мови в 11 томах