1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сонцестояння

сонцестоя́ння

-я, с.

Момент проходження Сонця через найпівнічнішу або найпівденнішу точку екліптики, який буває двічі на рік і якому відповідає найкоротший і найдовший день.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонцестояння — сонцестоя́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сонцестояння — СОНЦЕСТОЯ́ННЯ, я, с. астр. Момент часу, коли полуденна висота сонця залишається майже незмінною (найбільшою або найменшою). Літнє сонцестояння (з максимальною висотою сонця над горизонтом 21–22 червня). Словник української мови у 20 томах
  3. сонцестояння — СОНЦЕСТОЯ́ННЯ, я, с. Момент проходження Сонця через найпівнічнішу або найпівденнішу точку екліптики, який буває двічі на рік і якому відповідає найкоротший і найдовший день. Словник української мови в 11 томах