сонцестояння
СОНЦЕСТОЯ́ННЯ, я, с. Момент проходження Сонця через найпівнічнішу або найпівденнішу точку екліптики, який буває двічі на рік і якому відповідає найкоротший і найдовший день.
Влітку Сонце піднімається опівдні дуже високо; найвище положення воно займає 22 червня. Цей день називають днем літнього сонцестояння (Астр., 1956, 28);
Короткі дні у грудні, але найкоротшими вони бувають в період зимового сонцестояння (Наука.., 12, 1961, 52).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сонцестояння — сонцестоя́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сонцестояння — -я, с. Момент проходження Сонця через найпівнічнішу або найпівденнішу точку екліптики, який буває двічі на рік і якому відповідає найкоротший і найдовший день. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сонцестояння — СОНЦЕСТОЯ́ННЯ, я, с. астр. Момент часу, коли полуденна висота сонця залишається майже незмінною (найбільшою або найменшою). Літнє сонцестояння (з максимальною висотою сонця над горизонтом 21–22 червня). Словник української мови у 20 томах