1. Великий тлумачний словник сучасної мови

соняшничиння

соняшничи́ння

-я, с.

Збірн. до соняшничина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соняшничиння — соняшничи́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. соняшничиння — див. стебло Словник синонімів Вусика
  3. соняшничиння — СОНЯШНИЧИ́ННЯ, я, с. Збірн. до соняшничи́на. Обідране соняшничиння та кукурудзиння мокрими мітлами теліпаються коло хат (З. Тулуб); Зося встала, взулась на босу ногу, підкинула в лежанку соняшничиння, яке ламала на голому коліні (В. Земляк); – Хай соняшничиння назбирає – додала Параска (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
  4. соняшничиння — Соняшничи́ння і сояшничи́ння, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. соняшничиння — СОНЯШНИЧИ́ННЯ, я, с. Збірн. до соняшничи́на. Обідране соняшничиння та кукурудзиння мокрими мітлами теліпаються коло хат (Тулуб, Людолови, II, 1957, 508); Зося встала, взулась на босу ногу, підкинула в лежанку соняшничиння, яке ламала на голому коліні (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 144). Словник української мови в 11 томах
  6. соняшничиння — Соняшничиння, -ня с. соб. Стебли подсолнечника. Г. Барв. 396. Словник української мови Грінченка