сотничиха

сотничи́ха

-и, ж., розм.

Дружина сотника.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сотничиха — сотничи́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. сотничиха — СОТНИЧИ́ХА, и, ж., розм. Дружина сотника. Обстанова: спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом (О. Стороженко); Заспокоєна сотничиха, попрощавшись із гостем, іде спочивати (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. сотничиха — СОТНИЧИ́ХА, и, ж., розм. Дружина сотника. Обстанова: спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом (Стор., І, 1957, 288); Заспокоєна сотничиха, попрощавшись із гостем, іде спочивати (Минуле укр. театру, 1953, 57). Словник української мови в 11 томах