1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спечний

спе́чний

-а, -е.

Прикм. до спека.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спечний — спе́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спечний — СПЕ́ЧНИЙ, а, с. Прикм. до спе́ка. Навкруги ясний, сонячний, спечний день (Ю. Яновський); Починалося спечне літо, якого Бальзак не любив, бо спека погано впливала на його серце (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. спечний — ЖАРКИ́Й (про пору року або дня, місцевість тощо), ГАРЯ́ЧИЙ, СПЕКО́ТЛИ́ВИЙ підсил., СПЕКО́ТНИЙ підсил., ПЕКУ́ЧИЙ підсил., ПАЛЮ́ЧИЙ підсил., СПЕ́ЧНИЙ підсил. рідше, ПАЛКИ́Й підсил. рідше, ЖАГУ́ЧИЙ підсил. рідше, ШКВАРНИ́Й підсил. діал.; ТРОПІ́ЧНИЙ (із сл. Словник синонімів української мови
  4. спечний — СПЕ́ЧНИЙ, а, с. Прикм. до спе́ка. Навкруги ясний, сонячний, спечний день (Ю. Янов., IV, 1959, 43); Починалося спечне літо, якого Бальзак не любив, бо спека погано впливала на його серце (Рибак, Помилка.. Словник української мови в 11 томах
  5. спечний — Спечний, -а, -е Жаркій, душный (о днѣ). Вх. Пч. 65. Словник української мови Грінченка