1. Словник української мови у 20 томах

спечний

СПЕ́ЧНИЙ, а, с.

Прикм. до спе́ка.

Навкруги ясний, сонячний, спечний день (Ю. Яновський);

Починалося спечне літо, якого Бальзак не любив, бо спека погано впливала на його серце (Н. Рибак);

Село потонуло у тій особливій, теплій передвечірній сутіні, яка повиває передгір'я Кавказу спечними літніми вечорами (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спечний — спе́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спечний — -а, -е. Прикм. до спека. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спечний — ЖАРКИ́Й (про пору року або дня, місцевість тощо), ГАРЯ́ЧИЙ, СПЕКО́ТЛИ́ВИЙ підсил., СПЕКО́ТНИЙ підсил., ПЕКУ́ЧИЙ підсил., ПАЛЮ́ЧИЙ підсил., СПЕ́ЧНИЙ підсил. рідше, ПАЛКИ́Й підсил. рідше, ЖАГУ́ЧИЙ підсил. рідше, ШКВАРНИ́Й підсил. діал.; ТРОПІ́ЧНИЙ (із сл. Словник синонімів української мови
  4. спечний — СПЕ́ЧНИЙ, а, с. Прикм. до спе́ка. Навкруги ясний, сонячний, спечний день (Ю. Янов., IV, 1959, 43); Починалося спечне літо, якого Бальзак не любив, бо спека погано впливала на його серце (Рибак, Помилка.. Словник української мови в 11 томах
  5. спечний — Спечний, -а, -е Жаркій, душный (о днѣ). Вх. Пч. 65. Словник української мови Грінченка