1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спливати

сплива́ти

-аю, -аєш, недок., сплисти, спливу, спливеш; мин. ч. сплив, сплила, сплило; і спливти, -ву, -веш; мин. ч. сплив, спливла, спливло і рідко сплинути, -ну, -неш, док.

1》 Пливучи, віддалятися, зникати з поля зору.

|| перен. Безслідно зникати, пропадати, втрачатися для кого-небудь.

|| перен. Проходити, не затримуючись, не залишаючи помітних наслідків, слідів.

Спливати з рук — безслідно зникати, пропадати, утрачатися для кого-небудь.

Спливати [за] водою — минати, проходити назавжди, без вороття.

2》 Легко рухаючись, пересуваючись, віддалятися, зникати з поля зору.

|| Поволі віддалятися, зникати з поля зору (про нерухомі предмети стосовно тих, що рухаються).

3》 перен. Поволі, непомітно для кого-небудь минати, проходити (про час, пору).

4》 Текти по чому-небудь униз; стікати, збігати.

|| Танучи, підпливаючи водою, сповзати по якійсь поверхні вниз (про сніг, лід і т. ін.).

|| Звисати, спускатися вниз; спадати.

|| Розташовуватися в напрямі донизу (про складки, зморшки і т. ін.).

Спливати (спливти) на язик — з'являтися, виникати, щоб бути висловленою вголос (про думку, фразу і т. ін.).

5》 Зникати, сходити з чого-небудь (про рум'янець, фарбу і т. ін.).

6》 чим. Знемагати, знесилюватися, проливаючи багато крові, сліз, поту і т. ін.

7》 Підніматися з глибини води або іншої рідини на поверхню.

|| перен. Виявлятися, проявлятися.

|| перен. Виникати, поставати, уявлятися (про думку, згадку, спогад, образ, видіння і т. ін.). Спливати в пам'яті. Спливати в уяві.

Спливати в спогадах — пригадуватися.

8》 тільки док., перев. із запереч. не. Пливучи, бути з ким-небудь на одному рівні.

9》 тільки док. сплисти і спливти, перех. Переплисти вплав.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спливати — сплива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спливати — (з водою) пливти, П. пропадати, зникати, (- час) минати; (- сльози) збігати, стікати; (кров'ю) сходити; (на думку) спадати; (- спогади) напливати, (перед очима) виринати, поставати; (наверх) випливати. Словник синонімів Караванського
  3. спливати — див. зникати Словник синонімів Вусика
  4. спливати — СПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПЛИСТИ́, спливу́, спливе́ш; мин. ч. сплив, сплила́, ло́; і СПЛИВТИ́, ву́, ве́ш; мин. ч. сплив, спливла́, ло́; і рідко СПЛИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. Пливучи, віддалятися, зникати з поля зору. Тепер нічого того нема. Словник української мови у 20 томах
  5. спливати — вирина́ти (встава́ти, сплива́ти) / ви́ринути (вста́ти, спливти́, сплисти́, майну́ти і т. ін.) в па́м’яті чиїй, кого і без додатка. Несподівано, мимоволі пригадуватися. Виринало в пам’яті напівзабуте, про що чув од мами або од баби своєї (М. Фразеологічний словник української мови
  6. спливати — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  7. спливати — Сплива́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. спливати — СПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПЛИСТИ́, спливу́, спливе́ш; мин. ч. сплив, сплила́, ло́; і СПЛИВТИ́, ву́, ве́ш; мин. ч. сплив, спливла́, ло́; і рідко СПЛИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. Пливучи, віддалятися, зникати з поля зору. Тепер нічого того нема. Словник української мови в 11 томах