сповзати

сповза́ти

-аю, -аєш, недок., сповзти, -зу, -зеш; мин. ч. сповз, -ла, -ло; док.

1》 Повзучи, спускатися з чого-небудь.

|| Поволі, з великими труднощами спускатися, злазити з чого-небудь.

|| перен. Поволі, поступово опускатися і поширюватися (про дим, туман і т. ін.).

2》 Не втримавшись на чому-небудь, поволі зсовуватися, падати.

|| Осуватися, осідати під дією ґрунтових вод, дощів і т. ін.

|| Поволі стікати вниз (про рідину).

3》 Розташовуватися на похилій площині.

4》 Сходити, зникати, оголюючи якусь поверхню.

|| перен. Поступово зникати (про рум'янець, усмішку і т. ін.).

5》 перен. Поступово відходити від чого-небудь передового, нового і т. ін.; скочуватися до чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповзати — сповза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сповзати — (в яму) повзти, зсуватися, скочуватися; (з печі) злазити; (- туман) спадати; (на очі) наповзати; (- берег) осідати; (- міну лиця) <�поволі> збігати. Словник синонімів Караванського
  3. сповзати — див. повзти Словник синонімів Вусика
  4. сповзати — СПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОВЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. сповз, ла́, ло́; док. 1. Повзучи, спускатися з чого-небудь. Сповзала [Маруся] по мокрій траві у якусь яму, судорожно-похапливо хапаючися за корінь (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. сповзати — СПОВЗА́ТИ (повзком, сунучись, спускатися вниз), ПОВЗТИ́, ЗСУВАТИСЯ, ЗСОВУВАТИСЯ, СУНУТИСЯ, З'ЇЖДЖАТИ, ЗЛАЗИТИ, ЗЛІЗАТИ, ЛІЗТИ, ЗІСКО́ВЗУВАТИ (ЗСКО́ВЗУВАТИ), ЗІСКО́ВЗУВАТИСЯ (ЗСКО́ВЗУВАТИСЯ) розм., ЗСЛИЗА́ТИ (швидко). — Док. Словник синонімів української мови
  6. сповзати — СПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОВЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. сповз, ла́, ло́; док. 1. Повзучи, спускатися з чого-небудь. Сповзала [Маруся] по мокрій траві у якусь яму, судорожно-похапливо хапаючися за корінь (Хотк. Словник української мови в 11 томах