споганений

спога́нений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до споганити.

|| споганено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споганений — спога́нений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. споганений — див. зіпсований Словник синонімів Вусика
  3. споганений — СПОГА́НЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до спога́нити. Коли тінь Алі падала на харч сусіда, харч вважався споганеним, і хлопця карали (І. Словник української мови у 20 томах
  4. споганений — СПОГА́НЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до спога́нити. Коли тінь Алі падала на харч сусіда, харч вважався споганеним, і хлопця карали (Вол. Словник української мови в 11 томах