споганений
спога́нений
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до споганити.
|| споганено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- споганений — спога́нений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- споганений — див. зіпсований Словник синонімів Вусика
- споганений — СПОГА́НЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до спога́нити. Коли тінь Алі падала на харч сусіда, харч вважався споганеним, і хлопця карали (І. Словник української мови у 20 томах
- споганений — СПОГА́НЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до спога́нити. Коли тінь Алі падала на харч сусіда, харч вважався споганеним, і хлопця карали (Вол. Словник української мови в 11 томах