1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сполохувати

споло́хувати

-ую, -уєш, недок., сполохати, -аю, -аєш і сполошити, -лошу, -лошиш, док., перех.

1》 Викликати страх, переляк, тривогу, вселяти занепокоєння.

|| Лякаючи, примушувати насторожуватися, знімати метушню або й зовсім залишати своє місце (перев. про людей, тварин, птахів).

2》 перен. Переривати, порушувати який-небудь стан, певну дію тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сполохувати — споло́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сполохувати — Лякати, страхати; (сон) П. порушувати, переривати. Словник синонімів Караванського
  3. сполохувати — див. лякати Словник синонімів Вусика
  4. сполохувати — СПОЛО́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., СПОЛО́ХАТИ, аю, аєш і СПОЛОШИ́ТИ, лошу́, ло́шиш, док., кого, що. 1. Викликати страх, переляк, тривогу, вселяти занепокоєння. – Нащо ти її так сполохав? Вона тепер подума, що вже зовсім вмира, коли привели панотця? (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. сполохувати — ЛЯКА́ТИ (виклика́ти почуття страху, переляку), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, СПОЛО́ХУВАТИ, ПОЛО́ХАТИ, СТРАЩА́ТИ розм. рідше, СПУ́ДЖУВАТИ діал., ЖАХА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  6. сполохувати — СПОЛО́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., СПОЛО́ХАТИ, аю, аєш і СПОЛОШИ́ТИ, лошу́, ло́шиш, док., перех. 1. Викликати страх, переляк, тривогу, вселяти занепокоєння. — Нащо ти її так сполохав? Вона тепер подума, що вже зовсім вмира, коли привели панотця? (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах