спопелити

Значення в інших словниках

1. спопелити — спопели́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. спопелити — СПОПЕЛИ́ТИ див. спопеля́ти. Словник української мови у 20 томах
3. спопелити — спопеля́ти / спопели́ти очи́ма (зо́ром) кого. Дуже гнівно, презирливо дивитися на кого-небудь. Підігріваючи себе своїми ж жалісливими й гнівними словами, він спопеляв бідного Костянтина Павловича помутнілими від обурення очима (В. Фразеологічний словник української мови
4. спопелити — I. ПАЛИ́ТИ (знищувати вогнем), СПА́ЛЮВАТИ, ПОПЕЛИ́ТИ, СПОПЕЛЯ́ТИ (перетворювати на попіл). — Док.: спали́ти, попали́ти, спопели́ти. — Тут хати палитимуть, а моє діло сторона? (О. Гончар); — Ви колись з свекрухою спалите хату (І. Нечуй-Левицький); Бомба .. спопелила весь густий сад (В. Кучер). Словник синонімів української мови
5. спопелити — СПОПЕЛИ́ТИ див. спопеля́ти. Словник української мови в 11 томах
6. спопелити — Спопелити, -лю, -лиш гл. Обратить въ пепелъ. Словник української мови Грінченка