1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спорожнілий

спорожні́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до спорожніти.

2》 у знач. прикм.Нічим не заповнений; пустий, порожній.

|| Ніким не зайнятий, не заповнений; у якому нікого немає; вільний.

3》 у знач. прикм., перен. Духовно спустошений, без інтересу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спорожнілий — спорожні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спорожнілий — СПОРОЖНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до спорожні́ти. 2. у знач. прикм. Нічим не заповнений; пустий, порожній. Перед опухлими очима старої поставали то гарячі тільця дітей, то її спорожніла, чорна від часу діжа (М. Словник української мови у 20 томах
  3. спорожнілий — ПОРО́ЖНІЙ (про посудину, вмістище, приміщення — нічим не заповнений; про місце — ніким, нічим не зайнятий), ПУСТИ́Й, ВІ́ЛЬНИЙ, НЕЗА́ЙНЯТИЙ, СПОРОЖНІ́ЛИЙ, СПОРО́ЖНЕНИЙ, СПУСТІ́ЛИЙ (який раніше був зайнятий, заповнений кимсь, чимсь); ГО́ЛИЙ (перев. Словник синонімів української мови
  4. спорожнілий — СПОРОЖНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до спорожні́ти. 2. у знач. прикм. Нічим не заповнений; пустий, порожній. Перед опухлими очима старої поставали то гарячі тільця дітей, то її спорожніла, чорна від часу діжа (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах