спорудити

Значення в інших словниках

1. спорудити — споруди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. спорудити — СПОРУДИ́ТИ див. спору́джувати. Словник української мови у 20 томах
3. спорудити — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
4. спорудити — СПОРУДИ́ТИ див. спору́джувати. Словник української мови в 11 томах
5. спорудити — Споруджувати, -джую, -єш сов. в. спорудити, -джу, -диш, гл. Сооружать, соорудить; устраивать, устроить. На скелях він житло собі спорудив. К. Іов. 90. Спорудили церкву. Г. Барв. 171. Словник української мови Грінченка