споряджений

споря́джений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до спорядити.

|| споряджено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споряджений — споря́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. споряджений — СПОРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до споряди́ти. Пасіка була захищена і споряджена (О. Стороженко); Так вони й поїхали до Москви удвох з Мишком, добре споряджені в дорогу інтендантами полковника Горпищенка (В. Словник української мови у 20 томах
  3. споряджений — СПОРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до споряди́ти. Пасіка була захищена і споряджена (Стор., І, 1957, 228); Так вони й поїхали до Москви удвох з Мишком, добре споряджені в дорогу інтендантами полковника Горпищенка (Кучер, Голод, 1961, 326); Свіжі... Словник української мови в 11 томах