споряджений
споря́джений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до спорядити.
|| споряджено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- споряджений — споря́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- споряджений — СПОРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до споряди́ти. Пасіка була захищена і споряджена (О. Стороженко); Так вони й поїхали до Москви удвох з Мишком, добре споряджені в дорогу інтендантами полковника Горпищенка (В. Словник української мови у 20 томах
- споряджений — СПОРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до споряди́ти. Пасіка була захищена і споряджена (Стор., І, 1957, 228); Так вони й поїхали до Москви удвох з Мишком, добре споряджені в дорогу інтендантами полковника Горпищенка (Кучер, Голод, 1961, 326); Свіжі... Словник української мови в 11 томах