1. Словник української мови в 11 томах

споряджений

СПОРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до споряди́ти.

Пасіка була захищена і споряджена (Стор., І, 1957, 228);

Так вони й поїхали до Москви удвох з Мишком, добре споряджені в дорогу інтендантами полковника Горпищенка (Кучер, Голод, 1961, 326);

Свіжі, щедро споряджені найновішою технікою врангелівські корпуси, здавалось, все зметуть на своєму шляху (Гончар, Таврія.., 1957, 561);

// споря́джено, безос. присудк. сл.

Того ж дня по обіді було споряджено до Вишневецького посланця (Ле, Наливайко, 1957, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споряджений — споря́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. споряджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спорядити. || споряджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. споряджений — СПОРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до споряди́ти. Пасіка була захищена і споряджена (О. Стороженко); Так вони й поїхали до Москви удвох з Мишком, добре споряджені в дорогу інтендантами полковника Горпищенка (В. Словник української мови у 20 томах