спрямовувати
спрямо́вувати
-ую, -уєш, недок., спрямувати, -ую, -уєш, док., перех.
1》 Користуючись кермом та іншими пристроями, скеровувати у певному напрямку рух човна, літака, автомашини і т. ін.
|| Направляти певним чином плин чого-небудь, чийсь біг, чиюсь ходу і т. ін.
|| Націлювати що-небудь (оптичний прилад, зброю і т. ін.) на когось, щось.
|| у сполуч. зі сл. зір, погляд і т. ін. Дивитися куди-небудь.
Спрямовувати [свої] кроки — іти, вирушати куди-небудь.
2》 перен. Надавати потрібного напрямку діяльності, вчинкам, розмові і т. ін.
|| Орієнтувати кого-небудь певним чином.
|| Зосереджувати на чому-небудь (зусилля, енергію, здібності і т. ін.).
|| перен. Зосереджуючи, направляти проти кого-, чого-небудь, на когось, щось.
3》 Виділяти, призначати що-небудь для чогось.
4》 Учити, наставляти, даючи поради, вказівки кому-небудь. Спрямовувати на вірний шлях.
Значення в інших словниках
- спрямовувати — (когось у певному напрямку) направляти, націлювати, орієнтувати, скеровувати. Словник синонімів Полюги
- спрямовувати — спрямо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- спрямовувати — СПРЯМОВУВАТИ, -ую, -уєш, СПРЯМУВАТИ, -ую, -уєш. Крім свого прямого значення ("скеровувати рух літака, машини тощо"), широко використовується переносно – надавати подібного напрямку діяльності, вчинкам, розмові і т. ін. Літературне слововживання
- спрямовувати — Скеровувати, спроваджувати, справляти, г. унапрямлювати; (у прірву) штовхати; (кріс) наводити, націлювати, (ракету) запускати, (стріли) посилати, сипати дощем, (полчища) гнати, ф. перти; (очі) встромляти, втуплювати; (на що) орієнтувати; (увагу) зосереджувати; (кошти) призначати. Словник синонімів Караванського
- спрямовувати — I завертати, навертати, направляти, настроювати (на що), націлювати, повертати, правити, правторити, правувати, скермовувати, скеровувати Фразеологічні синоніми: вказувати мету; вказувати напрям; вказувати стежку; вказувати ціль; давати дороговказ... Словник синонімів Вусика
- спрямовувати — СПРЯМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРЯМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. Користуючись кермом та іншими пристроями, скеровувати у певному напрямку рух човна, літака, автомашини і т. ін. Кузьма .. спрямовує бульдозера вниз (О. Словник української мови у 20 томах
- спрямовувати — ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ на комучому (спрямовувати, звертати — думки, увагу, інтереси на щось одне), КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СПИНЯ́ТИ, ФІКСУВА́ТИ. — Док.: зосере́дити, сконцентрува́ти, спини́ти. Регіна.. щораз більше зосереджувала на його особі свої думки й почування (І. Словник синонімів української мови
- спрямовувати — Спрямо́вувати, -мо́вую, -вуєш; спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, -му́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спрямовувати — СПРЯМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРЯМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Користуючись кермом та іншими пристроями, скеровувати у певному напрямку рух човна, літака, автомашини і т. ін. Кузьма.. Словник української мови в 11 томах