спрямовувач
спрямо́вувач
-а, ч.
Пристрій у молотарці, який захищає хлібну масу, що надходить для обмолоту, від дії струменя повітря, утворюваного обертанням барабана.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спрямовувач — спрямо́вувач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- спрямовувач — СПРЯМО́ВУВАЧ, а, ч. Пристрій у молотарці, який захищає хлібну масу, що надходить для обмолоту, від дії струменя повітря, утворюваного обертанням барабана. Словник української мови у 20 томах
- спрямовувач — СПРЯМО́ВУВАЧ, а, ч. Пристрій у молотарці, який захищає хлібну масу, що надходить для обмолоту, від дії струменя повітря, утворюваного обертанням барабана. Словник української мови в 11 томах