спустіння
спусті́ння
-я, с.
Дія за знач. спустіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спустіння — спусті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- спустіння — СПУСТІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. спусті́ти 2. Історики заперечують факт цілковитого спустіння Київщини після монгольської навали (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- спустіння — СПУСТІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. спусті́ти 2. Історики заперечують факт цілковитого спустіння Київщини після монгольської навали (Від давнини.., І, 1960, 27). Словник української мови в 11 томах
- спустіння — Спусті́ння, -ня с. Запустѣніе. Єв. Мр. XIII. 14. Словник української мови Грінченка