1. Словник української мови в 11 томах

спустіння

СПУСТІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. спусті́ти 2.

Історики заперечують факт цілковитого спустіння Київщини після монгольської навали (Від давнини.., І, 1960, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спустіння — спусті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спустіння — -я, с. Дія за знач. спустіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спустіння — СПУСТІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. спусті́ти 2. Історики заперечують факт цілковитого спустіння Київщини після монгольської навали (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. спустіння — Спусті́ння, -ня с. Запустѣніе. Єв. Мр. XIII. 14. Словник української мови Грінченка