1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спутаний

спу́таний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спутати.

|| спутано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм., перен. Неясний, плутаний (про думки, слова, мову і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спутаний — спу́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спутаний — СПУ́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до спу́тати. Ноги в його [півня] спутані, а нічого не вдію: підстрибує.., мов скажений (Марко Вовчок); Увели Орину й Ларивона, зв'язаного й спутаного (М. Куліш); * Образно. Тепер мої руки розв'язалися... Словник української мови у 20 томах
  3. спутаний — спутаний: ◊ танцюва́ти як спу́тана вівця → танцювати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. спутаний — СПУ́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спу́тати. Ноги в його [півня] спутані, а нічого не вдію: підстрибує.., мов скажений (Вовчок, VI, 1956, 294); Увели Орину й Ларивона, зв’язаного й спутаного (М. Куліш, П’єси, 1960, 53); *Образно. Словник української мови в 11 томах