співправитель
співправи́тель
-я, ч.
Правитель, який править разом з іншим правителем, поділяє з ним усю повноту влади.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співправитель — співправи́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- співправитель — СПІВПРАВИ́ТЕЛЬ, я, ч. Правитель, який править разом з іншим правителем, поділяє з ним усю повноту влади. Після Діоклетіана управління державою перейшло до його співправителів. Між ними зав'язалась довга боротьба, яка закінчилася перемогою імператора Константина (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- співправитель — СПІВПРАВИ́ТЕЛЬ, я, ч. Правитель, який править разом з іншим правителем, поділяє з ним усю повноту влади. Після Діоклетіана управління державою перейшло до його співправителів. Між ними зав’язалась довга боротьба, яка закінчилася перемогою імператора Константина (Іст. стар. світу, 1957, 195). Словник української мови в 11 томах