співпричетний

співприче́тний

-а, -е.

Причетний до чого-небудь; причетний до чогось разом із іншим (іншими).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співпричетний — співприче́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. співпричетний — СПІВПРИЧЕ́ТНИЙ, а, е. Причетний до чого-небудь; причетний до чогось разом з іншим (іншими). Словник української мови у 20 томах
  3. співпричетний — СПІВПРИЧЕ́ТНИЙ, а, е. Причетний до чого-небудь; причетний до чогось разом із іншим (іншими). Словник української мови в 11 томах