співтовариш
співтова́риш
-а, ч., рідко.
Товариш по якому-небудь заняттю, якійсь справі, роботі тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співтовариш — співтова́риш іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- співтовариш — Спільник, див. сподвижник, соратник Словник чужослів Павло Штепа
- співтовариш — СПІВТОВА́РИШ, а, ч., рідко. Товариш по якому-небудь заняттю, за спільними інтересами, роботою, справою і т. ін; той, хто (має) поєднаний з кимось. Життя він .. бачив виразніше і точніше, аніж .. співтовариші його по праці (П. Словник української мови у 20 томах
- співтовариш — СПІВТОВА́РИШ, а, ч., рідко. Товариш по якому-небудь заняттю, якійсь справі, роботі і т. ін. Життя він.. бачив виразніше і точніше, аніж.. співтовариші його по праці (Тич. Словник української мови в 11 томах