1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спікання

спіка́ння

-я, с.

1》 Щільне з'єднання окремих частинок твердої речовини при високій температурі. Спікання торф'яних пластів.

2》 Процес одержання твердих і пористих грудок із дрібнозернистих або пилуватих матеріалів; агломерація.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спікання — спіка́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спікання — СПІКА́ННЯ, я, с. 1. Щільне з'єднання окремих частинок твердої речовини при високій температурі. Спікання торф'яних пластів. 2. Процес одержання твердих і пористих грудок із дрібнозернистих або пилуватих матеріалів; агломерація. Словник української мови у 20 томах
  3. спікання — СПІКА́ННЯ, я, с. 1. Щільне з’єднання окремих частинок твердої речовини при високій температурі. Спікання торф’яних пластів. 2. Процес одержання твердих і пористих грудок із дрібнозернистих або пилуватих матеріалів; агломерація. Словник української мови в 11 томах