1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спіткати

спітка́ти

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Зустріти кого-небудь, хто рухається навпроти.

|| Натрапити на кого-, що-небудь на своєму шляху, десь, в якомусь місці.

2》 тільки 3 ос. Трапитися з ким-небудь; випасти на долю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спіткати — спітка́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спіткати — див. СПОТИКАТИ|СЯ|. Словник синонімів Караванського
  3. спіткати — СПІТКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Зустріти кого-небудь, хто рухається навпроти. Раз у понеділок .. спіткав він Староміського на дрогобицькім ринку (І. Франко); Вертаючись якось з городу, Пріська спіткала їх обох. Словник української мови у 20 томах
  4. спіткати — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм. Словник синонімів української мови
  5. спіткати — СПІТКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Зустріти кого-небудь, хто рухається навпроти. Раз у понеділок.. спіткав він Староміського на дрогобицькім ринку (Фр., III, 1950, 68); Вертаючись якось з городу, Пріська спіткала їх обох. Словник української мови в 11 томах
  6. спіткати — Спіткати, -ся см. ii. спотикати, -ся. Словник української мови Грінченка