спічнути

спічну́ти

у, -неш, док., діал.

Спочити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спічнути — спічну́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. спічнути — СПІЧНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Спочити. – Я не можу зараз назад вертати, – відповіла дівчина .. Я мушу спічнути (О. Кобилянська); Сінокоси спічнуть од худібки, заростаючи велико зелом (М. Коцюбинський); – Спічни ще троха, спічни. Словник української мови у 20 томах
  3. спічнути — ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯ безос., ВІДДИХА́ТИ розм., ВІДДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ОПОЧИВА́ТИ заст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИ розм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ПРИПОЧИВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. спічнути — СПІЧНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Спочити. — Я не можу зараз назад вертати,— відповіла дівчина.. Я мушу спічнути (Коб., III, 1956, 325); Сінокоси спічнуть од худібки, заростаючи велико зелом (Коцюб., II, 1955, 337); — Спічни ще троха, спічни. Словник української мови в 11 томах