спічнути
СПІЧНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Спочити.
— Я не можу зараз назад вертати,— відповіла дівчина.. Я мушу спічнути (Коб., III, 1956, 325);
Сінокоси спічнуть од худібки, заростаючи велико зелом (Коцюб., II, 1955, 337);
— Спічни ще троха, спічни.— Ні, будемо йти,— і підіймалася [Маруся] на зранені ноги (Хотк., II, 1966, 276).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спічнути — спічну́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- спічнути — -ну, -неш, док., діал. Спочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спічнути — СПІЧНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Спочити. – Я не можу зараз назад вертати, – відповіла дівчина .. Я мушу спічнути (О. Кобилянська); Сінокоси спічнуть од худібки, заростаючи велико зелом (М. Коцюбинський); – Спічни ще троха, спічни. Словник української мови у 20 томах
- спічнути — ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯ безос., ВІДДИХА́ТИ розм., ВІДДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ОПОЧИВА́ТИ заст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИ розм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ПРИПОЧИВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови