срака

Значення в інших словниках

1. срака — сра́ка вул., вульг. 1. сідниці (м, ср, ст) ◊ пізна́лися як сра́ка з ві́хтем → пізнатися ◊ сра́ки крути́ти вул., вульг. набридати розмовами (ст) ◊ шпіц в сра́ку → шпіц ●до сраки́ вульг. Лексикон львівський: поважно і на жарт
2. срака — И, ж., вульг. 1. Сідниці. Нагнав її з хати. Ще й під сраку надавав (Брати Гадюкіни). Боріс Глєбович, Василь Петрович, піонер Серьожа стають рака, вишикувавшись у шеренгу, сраками до дверей (Л. Подерев'янський). Словник сучасного українського сленгу
3. срака — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
4. срака — Срака, -ки ж. Задница. Словник української мови Грінченка