1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

срака

сра́ка вул., вульг. 1. сідниці (м, ср, ст)

◊ пізна́лися як сра́ка з ві́хтем → пізнатися

◊ сра́ки крути́ти вул., вульг. набридати розмовами (ст)

◊ шпіц в сра́ку → шпіц

●до сраки́ вульг. ні до чого; нічого не варте (лайка) (Лучук)|| = до дублян

●поцілу́й мене́ в сра́ку (лайка) (Франко)

●сра́ка-ду́па нісенітниці (лайка)|| = баєр

●сра́ка-моти́ка недотепа (лайка)

●хлоп-сра́ка-моти́ка (лайка)

♦ би́ли, би́ли в сра́ку та й, вибачи́йти, в голову (Франко)

♦ з одною сра́кою на два пра́зники про чоловіка, який одночасно робить різні справи (Франко)

2. знев. недотепа (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. срака — -и, ж., вульг. Зад, сідниці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. срака — И, ж., вульг. 1. Сідниці. Нагнав її з хати. Ще й під сраку надавав (Брати Гадюкіни). Боріс Глєбович, Василь Петрович, піонер Серьожа стають рака, вишикувавшись у шеренгу, сраками до дверей (Л. Подерев'янський). Словник сучасного українського сленгу
  3. срака — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  4. срака — Срака, -ки ж. Задница. Словник української мови Грінченка