сріблильник

Значення в інших словниках

1. сріблильник — срібли́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. сріблильник — СРІБЛИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто покриває що-небудь сріблом (у 1 знач.) або карбує по сріблу. У Чернігові [в XVII ст.] були цехи: теслярський, шевський, рибальський, кравецький, сріблильників, .. бондарів та ін (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. сріблильник — СРІБЛИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто покриває що-небудь сріблом (у 1 знач.) або карбує по сріблу. У Чернігові [в XVII ст.] були цехи: теслярський, шевський, рибальський, кравецький, сріблильників,.. бондарів та ін. (Іст. УРСР, І, 1953, 285). Словник української мови в 11 томах