старообрядець
старообря́дець
-дця, ч., рел.
Послідовник, прихильник старообрядництва.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старообрядець — старообря́дець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- старообрядець — Старовір Словник чужослів Павло Штепа
- старообрядець — СТАРООБРЯ́ДЕЦЬ, дця, ч., рел. Послідовник, прихильник старообрядництва. Серед поселенців Слобідської України були також російські селяни-втікачі, які рятувалися від кріпосної неволі, і старообрядці, які тікали від релігійних переслідувань (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- старообрядець — СТАРОВІ́Р рел. (послідовник старої віри), СТАРООБРЯ́ДЕЦЬ, СТАРООБРЯ́ДНИК. Видно, довго бродив в тайгових глибинах змучений і пристрасний старовір (О. Довженко); Ріденька козляча борідка робила його схожим на старообрядця (Ю. Бедзик); Секта старообрядників. Словник синонімів української мови
- старообрядець — СТАРООБРЯ́ДЕЦЬ, дця, ч., рел. Послідовник, прихильник старообрядництва. Серед поселенців Слобідської України були також російські селяни-втікачі, які рятувалися від кріпосної неволі, і старообрядці, які тікали від релігійних переслідувань (Іст. Словник української мови в 11 томах