старчик

ста́рчик

-а, ч.

Зменш.-пестл. до старець 1), 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старчик — ста́рчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. старчик — СТА́РЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ста́рець 1, 2. Горпина бачила себе уже в Києві на прощі, уявляла себе на бесіді з праведними ченцями та побожними старчиками (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. старчик — СТА́РЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ста́рець 1, 2. Горпина бачила себе уже в Києві на прощі, уявляла себе на бесіді з праведними ченцями та побожними старчиками (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах
  4. старчик — Старчик, -ка м. ум. отъ старець. Словник української мови Грінченка