статхаудер

статха́удер

-а, ч., іст.

Намісник (штатгальтер) государя з Бургундської, а потім Габсбурзької династій в Нідерландах в 15-16 ст.; після Нідерландської буржуазної революції 16 ст. – глава виконавчої влади в республіці Сполучених провінцій (до кінця 18 ст.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me