статхаудер
статха́удер
-а, ч., іст.
Намісник (штатгальтер) государя з Бургундської, а потім Габсбурзької династій в Нідерландах в 15-16 ст.; після Нідерландської буржуазної революції 16 ст. – глава виконавчої влади в республіці Сполучених провінцій (до кінця 18 ст.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me