стемнілий
стемні́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до стемніти 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стемнілий — стемні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- стемнілий — СТЕМНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до стемні́ти 1. Лики іконні якось страх як смутненько дивилися з стін – древні, стемнілі, померклі лики (Марко Вовчок); Катря .. пішла туди, де крізь розладнаний стрій дерев ще виднілося стемніле небо (М. Словник української мови у 20 томах
- стемнілий — СТЕМНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до стемні́ти 1. Лики іконні якось страх як смутненько дивилися з стін — древні, стемнілі, померклі лики (Вовчок, І, 1955, 302); Катря.. пішла туди, де крізь розладнаний стрій дерев ще виднілося стемніле небо (М. Словник української мови в 11 томах
- стемнілий — Стемнілий, -а, -е Стемнѣвшій. Словник української мови Грінченка