стичка

сти́чка

-и, ж., діал.

Випадок, пригода.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стичка — моск. сутичка Словник чужослів Павло Штепа
  2. стичка — Сти́чка, -ки ж. Случай. Ні, зо мною стичка та (що вузди вкрадено) сталась уперед, а послі вже й у попа. Екатер. у. (Залюб.). Словник української мови Грінченка