стовщений
сто́вщений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до стовстити.
2》 у знач. прикм.Який має стовщення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стовщений — сто́вщений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- стовщений — СТО́ВЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до стовсти́ти. 2. у знач. прикм. Який має стовщення. Багаторічна трав'яниста рослина [цикорій дикий] із стовщеним веретеноподібним коренем (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- стовщений — СТО́ВЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до сто́всти́ти. 2. у знач. прикм. Який має стовщення. Багаторічна трав’яниста рослина [цикорій дикий] із стовщеним веретеноподібним коренем (Лікар. рослини.., 1958, 43). Словник української мови в 11 томах