1. Словник української мови у 20 томах

стовщений

СТО́ВЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до стовсти́ти.

2. у знач. прикм. Який має стовщення.

Багаторічна трав'яниста рослина [цикорій дикий] із стовщеним веретеноподібним коренем (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовщений — сто́вщений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. стовщений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до стовстити. 2》 у знач. прикм.Який має стовщення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стовщений — СТО́ВЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до сто́всти́ти. 2. у знач. прикм. Який має стовщення. Багаторічна трав’яниста рослина [цикорій дикий] із стовщеним веретеноподібним коренем (Лікар. рослини.., 1958, 43). Словник української мови в 11 томах