1. Великий тлумачний словник сучасної мови

столочений

столо́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до столочити.

|| столочено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. столочений — столо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. столочений — СТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до столочи́ти. Висока і густа трава не була столочена (Панас Мирний); Схил вибалка був пологий і майже непомітно переходив у столочене війною кукурудзяне поле (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. столочений — Столо́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. столочений — СТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до столо́чити. Висока і густа трава не була столочена (Мирний, IV, 1955, 141); Схил вибалка був пологий і майже непомітно переходив у столочене війною кукурудзяне поле (Дмит. Словник української мови в 11 томах