столочити
столочи́ти
-лочу, -лочиш, док., перех.
Пригнути, надломити трав'янисті рослини, пошкодити посіви, ходячи, їздячи і т. ін. по них.
|| Позбавити врожаю (поле, город, луку і т. ін.), витоптавши, вибивши посіви, городину тощо.
|| Сколупати (землю, ґрунт і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- столочити — столо́чити дієслово доконаного виду столочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- столочити — СТОЛОЧИ́ТИ, лочу́, ло́чиш, док., що. Пригнути, надломити трав'янисті рослини, пошкодити посіви, ходячи, їздячи і т. ін. по них. Розпука пойняла господаря старого, Що весь йому горох поїли край дороги .. Надумавсь він горох посіять за житами .. Словник української мови у 20 томах
- столочити — Столо́чи́ти, -ло́чу, -ло́чиш, -чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- столочити — СТОЛО́ЧИТИ, ло́чу, ло́чиш, док., перех. Пригнути, надломити трав’янисті рослини, пошкодити посіви, ходячи, їздячи і т. ін. по них. Розпука пойняла господаря старого, Що весь йому горох поїли край дороги.. Надумавсь він горох посіять за житами.. Словник української мови в 11 томах