столочити
Столо́чи́ти, -ло́чу, -ло́чиш, -чать
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- столочити — столо́чити дієслово доконаного виду столочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- столочити — СТОЛОЧИ́ТИ, лочу́, ло́чиш, док., що. Пригнути, надломити трав'янисті рослини, пошкодити посіви, ходячи, їздячи і т. ін. по них. Розпука пойняла господаря старого, Що весь йому горох поїли край дороги .. Надумавсь він горох посіять за житами .. Словник української мови у 20 томах
- столочити — -лочу, -лочиш, док., перех. Пригнути, надломити трав'янисті рослини, пошкодити посіви, ходячи, їздячи і т. ін. по них. || Позбавити врожаю (поле, город, луку і т. ін.), витоптавши, вибивши посіви, городину тощо. || Сколупати (землю, ґрунт і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- столочити — СТОЛО́ЧИТИ, ло́чу, ло́чиш, док., перех. Пригнути, надломити трав’янисті рослини, пошкодити посіви, ходячи, їздячи і т. ін. по них. Розпука пойняла господаря старого, Що весь йому горох поїли край дороги.. Надумавсь він горох посіять за житами.. Словник української мови в 11 томах