сторожів
сто́рожів
-жева, -жеве.
Прикм. до сторож.
|| Належний сторожеві.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Сторожів — Сто́рожів іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- сторожів — СТО́РОЖІВ, жева, жеве. Прикм. до сто́рож; належний сторожеві. В маленькій сторожевій хатині лагодили співку (С. Васильченко); Не встигла [Катря] ще й поснідати, прибігла сторожева дівчина (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
- сторожів — СТО́РОЖІВ, жева, жеве. Прикм. до сто́рож; належний сторожеві. В маленькій сторожевій хатині лагодили співку (Вас., II, 1959, 23); Не встигла [Катря] ще й поснідати, прибігла сторожева дівчина (Головко, II, 1957, 193). Словник української мови в 11 томах