сторцювати
сторцюва́ти
-юю, -юєш, недок., діал.
1》 неперех.Стирчати.
2》 перех. Ставити сторч.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сторцювати — сторцюва́ти дієслово недоконаного виду стирчати; ставити сторч діал. Орфографічний словник української мови
- сторцювати — СТОРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. 1. Стирчати. 2. що. Ставити сторч. Ось і знакомі [знайомі] жнуть – сторцюють снопи (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах
- сторцювати — СТОРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. 1. неперех. Стирчати. 2. перех. Ставити сторч. Ось і знакомі жнуть — сторцюють снопи (Свидн., Люборацькі, 1955, 32). Словник української мови в 11 томах
- сторцювати — Сторцювати, -цю́ю, -єш гл. 1) Торчать. Щоб скиба не сторцювала. 2) — снопи. Ставить снопы стоймя. От і знакомі жнуть, сторцюють снопи, божу благодать. Св. Л. 45. см. сторчити. Словник української мови Грінченка