1. Словник української мови у 20 томах

сторцювати

СТОРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал.

1. Стирчати.

2. що. Ставити сторч.

Ось і знакомі [знайомі] жнуть – сторцюють снопи (А. Свидницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторцювати — сторцюва́ти дієслово недоконаного виду стирчати; ставити сторч діал. Орфографічний словник української мови
  2. сторцювати — -юю, -юєш, недок., діал. 1》 неперех.Стирчати. 2》 перех. Ставити сторч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сторцювати — СТОРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. 1. неперех. Стирчати. 2. перех. Ставити сторч. Ось і знакомі жнуть — сторцюють снопи (Свидн., Люборацькі, 1955, 32). Словник української мови в 11 томах
  4. сторцювати — Сторцювати, -цю́ю, -єш гл. 1) Торчать. Щоб скиба не сторцювала. 2) — снопи. Ставить снопы стоймя. От і знакомі жнуть, сторцюють снопи, божу благодать. Св. Л. 45. см. сторчити. Словник української мови Грінченка