1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сточений

сто́чений

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до сточити I.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до сточити II.

III -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до сточити III.

IV -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до сточити IV.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сточений — сто́чений 1 дієприкметник погризений сто́чений 2 дієприкметник виціджений сто́чений 3 дієприкметник скріплений Орфографічний словник української мови
  2. сточений — СТО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до сточи́ти¹. Кора на дереві зійшла, і стовбур, сточений жуками, вимитий дощами та висушений сонцем, жовтів і вилискував (О. Донченко); Єдине, що прикрашало цей сточений шашелем будинок, була довга алея бузку (М. Словник української мови у 20 томах
  3. сточений — Сто́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сточений — СТО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сточи́ти¹. Кора на дереві зійшла, і стовбур, сточений жуками, вимитий дощами та висушений сонцем, жовтів і вилискував (Донч. Словник української мови в 11 томах