1. Великий тлумачний словник сучасної мови

страйкуючий

страйку́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до страйкувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страйкуючий — страйку́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. страйкуючий — СТРАЙКУ́ЮЧИЙ, а, е. Який бере участь у страйку. В 1901 р. першотравневий страйк на військовому Обуховському заводі в Петербурзі перетворився в криваву сутичку між страйкуючими робітниками і військами (з навч. літ.); // у знач. ім. страйку́ючий, чого... Словник української мови у 20 томах
  3. страйкуючий — СТРАЙКУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до страйкува́ти. В 1901 р. першотравневий страйк на військовому Обуховському заводі в Петербурзі перетворився в криваву сутичку між страйкуючими робітниками і військами (Іст. УРСР, І, 1953, 575); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах